АМФ Дзержинский АМФ Amphetamine Розовый

Алоха, наркоманы! Сегодня я расскажу вам свою историю о том, как амфетамин помог мне забыть грусть после расставания с моим парнем. Все началось с того, что я оказалась в состоянии депрессии после расставания. Мои друзья старались поддержать меня, но никакие слова и объятия не помогали. Я понимала, что нужно что-то сделать с этим, иначе я просто утонула бы в собственных слезах. Так я решила сделать первитин, который называют еще и "креком". Конечно, это был крайний шаг, но знаете, бывают моменты, когда нужно бросить все принципы и просто съесть этот белый порошок, чтобы ощутить себя живым. Вот и настал день "Икс". Я села с друзьями за стол, достала закладки и начала готовить свой первитин. Это было как научный эксперимент, только без белых халатов и сухих терминов. Мы покрутили в ложке смесь закладок, добавили немного воды и нагрели. Глаза мои радостно блестели, я забыла про свою грусть, ведь сейчас начнется самое интересное. Силой мысли я достала иглу и проколола вену. "Алоха, крек!" - прокричала я и ужалилась. Ощущения были сразу же, словно меня обняло огромное количество позитивных эмоций. Я почувствовала себя легкой, свободной и безудержной. Все проблемы и грусть остались позади, а я ощущала себя королевой наркотиков. С каждым ужалом моя зависимость росла, как пузырек с шипучкой. Я хотела больше и больше, чтобы забыть о прошлом и жить здесь и сейчас. Но, как вы понимаете, ничего хорошего из этого не вышло. Мой организм начал бунтовать, а моя душа постепенно умирала. Я внюхала все, что только можно было - таблетки, порошки, наркотики разных цветов и форм. Все это лишь углубляло мою пустоту и обрекало меня на долгий и тяжелый путь вниз. Но в какой-то момент я поняла, что моя жизнь стала слишком опасной и безумной. Я решила сделать выбор между жизнью и смертью. И я выбрала жизнь. Я отказалась от всех этих закладок, ужалов и нелегальных радостей. Я пошла на лечение, чтобы вернуть себе мое настоящее "я", которое я потеряла во мраке наркотиков. Это был тяжелый и долгий путь, но я справилась. Сегодня я смотрю на свою прошлую жизнь с ужасом и благодарностью. Ужасом, потому что понимаю, что я могла погибнуть, и благодарностью, потому что теперь я жива и счастлива. Но никогда не попадайтесь в ловушку наркотиков. Вот такая история, друзья. Я надеюсь, что она станет для кого-то наглядным уроком. Stay safe!

Я закинул закладки, слетал на самолете в Москву и решил посмотреть на Ленина

Эй, ребятки, слушайте мой рассказ, я вам про одну фичу расскажу,

Как купил амфетамин и в Москву на самолете слетал,

Мечтал увидеть Ленина, этого мощного чувака,

Так что садитесь поудобней, начинаю свой рассказ!

Черный рынок - место, где можно найти закладки,

Там наркоманы и дилеры, собираются на своей фишке,

Купил амфетамин, в нос закинулся, и поехал в Москву,

Главная цель - Ленин, на него посмотреть мне очень хотелось.

Прилетел в Москву, и сразу же пошел искать,

Ленина и его мавзолей, чтобы их не упустить,

Встретил там тюбика, худого парня в черной куртке,

Он сказал мне, что Ленин в красном углу спит постоянно.

Прошел по Красной площади, и вот я перед ним стою,

Ленин в мавзолее, такой мощный парень, мышцатый бородач,

Приходная девочка рассказала мне интересные истории,

Все про шприцы и закладки, молодежный сленг, ничего необычного.

Задувал таблетки, чтобы восхититься Лениным хитрыми глазами,

Этот чувак знал толк в революции, в бунте и в наркотиках,

Время шло, и я все глубже погружался в свою наркотическую речь,

Аппарат в руке, шприц на столе - так я встретился с Лениным.

Ленин был круглый, яркий, словно солнечный диск,

В его глазах я видел огонь настоящего бойца,

Он был символом силы, неустрашимости и революции,

Я восхищался им, закладку сделал - попал в его философию.

Но время летело, и я понимал, что пора уходить,

От Ленина и его мавзолея, возвращаться к своей семье,

Так что закончил свою путешествие, сиднуться на самолете,

Быть наркоманом-рэпером тоже непросто, есть свои особенности.

Москва, Ленин и наркотики - все это была незабываемая фича!

Але-хо-хо! Що тут у нас, народець? Розказуватиму вам сьогодні крутезну історію, як я, наркоман комік, засмоктився амфетаміном і почав шмаляти на пляжі! Взагалі, як тільки я почуваю, що трохи налитувався, у мене виникає мегаідея, і таке завжди виходить. То ж готові до екстазу?

Заготовив я собі купу закладок на цей вихідний, обіцяв собі влаштувати веселу вечірку. І ось вона, довгоочікувана пятнична ніч! Малий, кумик-дистриб'ютор, приїжджає до мене на байку із своїм баяном. І клопітко вибираю для себе дозу мефедрону, щоб дати жару без папараці. Але треба бути обережним, уникати всяких мамонтів, бо тут може вискочити один з них, і приділити мене зайвої уваги. Я ж не маю часу на таких дрянь.

Отож я кидаюся швидкісно курити свою шняжку. І тут, під польотом моїх мірських турбогвинтів, я відчуваю, як цей стимулюючий сплав очіплює моє тіло, даруючи неймовірне екстатичне блаженство. Вечір стає яскравішим, звуки музики мов сексуальні зайчики, що побігли вигадати нові пози. І я, як художник-експериментатор, показую своїм друзям, що таке справжня свобода від уявних меж і стереотипів.

А в якийсь момент, як уже вся компанія відчуває внутрішній адреналін, я пропоную потоваришувати на пляж, щоб розвантажитися від всіх наших "шалених витворів мистецтва". Тут якраз ідеальне місце для величезного веселого шоу. Кругом тільки народ, пляжні парасольки, крихка веселка бікіні і одні штани розміру XXXL. Ну а ми, злих коміків, зі своїми чорними сорочками і вогненними очима, вирішуємо показати всім, як влетіти в неймовірну атмосферу мандрівки по уявних просторах.

На сцені гримить рок-н-ролл, а ми підтягуємося до рок-н-роллу своєю шняжкою. Іноді і шмаляти треба з рокерським задором! Ми рухаємося, як астронавти на місячній поверхні, словно головні герої фільмів про постапокаліпсис. А потім, вирішуючи покорити цілий світ, я починаю свій виступ-імпровізацію. Шоу від наркомана-коміка! Бадьорі глядачі раптом вуетають, особливо, коли я починаю розповідати про свої пригоди з мефедроном.

"Але, діти, не повторюйте мої помилки! Хоч меф тягне на себе як магніт, він же може змінити тебе настільки, що ти починаєш виростати собі роги на голові і розказувати всім про життя на Юпітері!"

Але поки я розповідав крутезну історію, вже смеркало. І ми з командою вирішуємо перетворити пляж в лазурну дискотеку. Музика, світло, танці – все по-дорослому з голлівудським блеском. І тут я, ефектно швидко починаю забувати про свої наркотичні пригоди та віддаюся щасливому пляжному безладдю. Ловлю хвилі екстазу, все літає навкруги, мерехтить, ніби невловима вітрина в нічних вікнах. Ми всі стаємо одним цілим, багатогранним фірмаментом, що палає неможливими кольорами.

Час летить, а я все ще на хвилі ейфорії, підбадьорений своїми наркотичними ілюзіями. Розповідаю афторитетній публіці свої умори, як шукаю цінні закладки на крихкій нічній зорі. І тут, коли сонце починає з'являтися на обрії, ми всі втрачаємо свій адреналін і ветер розвіває наші мокрі волосся врівні з морськими хвилями.

Зморшки від нічних танців та пригод проростають на моєму обличчі, нагадуючи мені про те, що ілюзії сходять на ніч. Але це не кінець, це лише початок нової історії. Мені захотілося втягнути цілий світ у свій комедійний вир, показати кожному, що наркотики – це всього лиш спосіб вийти за межі, відчути усю красу та адреналін життя без обмежень. А ви готові на екстремальну подорож у світ комічного наркозу?